конспекти уроків

 Математика 2 клас 

 Тема. Вправи і задачі на закріплення  вивчених способів множення і ділення.

Порівняння виразів.

Мета: закріпити вміння розв’язувати завдання на застосування табличного ділення на 9; вдосконалювати вміння розв’язувати задачі на дві дії, обчислювальні навички;розвивати логічне мислення, вміння працювати самостійно; прищеплювати інтерес до точних наук.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Контроль, корекція і закріплення знань

1 Усна лічба

1) Математична «доріжка».

— Відремонтуйте «доріжку», закрийте «ямки».

27 45 63 81

        :9

2    4    6       8

2) Робота в парах. Гра «Знайди прикладу пару».

Учні по черзі задають приклад на знання табличного множення і ділення. Потрібно скласти відповідний приклад, але з іншим знаком. Наприклад, заданий приклад на множення 9 • 8 = 72, відповідна пара — 72 : 9 = 8 або 72 : 8 = 9.

3) Знаходження невідомих компонентів множення за таблицею.

Множник 9 8 8 7

Множник 8 9 8 4 6

Добуток 24 48 49

— Як знайти невідомий множник?

4) Віршовані задачі.

— Відповідай швидко!

 •Скільки ніг у трьох жуків? (18)

• А очей в семи вовків? (14)

•У трьох трикутниках — кутів? (9)

• Лап у чотирьох вовків? (16)

• Ніжок у 8 курчат? (16)

•Вушок в 9 зайчат? (18)

• Ріжок у 5 корів? (10)

•Скільки ніг у 2 бобрів? (8)

•Днів у тижнях чотирьох? (28)

•Пальців на руках шістьох? (30)

•Крил у 9 синиць? (18)

•Вушок у сімох лисиць? (14)

•В десятьох собачок лап? (40)

•Хвостиків у сотні жаб? (0)

2 Складання і розв’язування виразів

• Суму чисел 29 і 34 зменшити в 9 разів.

• Різницю чисел 100 і 36 зменшити на частку чисел 18 і 2.

• Добуток чисел 4 і 7 збільшити на суму чисел 36 і 14.

• Частку чисел 56 і 7 зменшити в 4 рази.

• З ряду чисел 12; 15; 18; 21; 24; 27; 28; 30; 32; 36 випишіть ті, що

одночасно діляться на 2 і на 3.

(Слід звернути увагу учнів, що вийшли числа, що діляться на 6.)

3 Відповіді на запитання

— У скільки разів 64 більше, ніж 8?

— У скільки разів 9 менше, ніж 72?

— На скільки 36 більше, ніж 6?

— На скільки 6 менше, ніж 36?

— У скільки разів 36 більше, ніж 9?

— У скільки разів 9 менше, ніж 72?

— На скільки 36 більше, ніж 9? На скільки 9 менше, ніж 72?

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці ми вдосконалюватимемо вміння застосовувати знання таблиць множення і ділення, навички обчислень; перевіримо готовність до контрольної роботи.

IV. Розвиток математичних знань

1 Розв’язування прикладів

1) Поясніть, чому в усіх трьох прикладах вийшла одна і та сама відповідь. Яка?

48 – 18 – 15 =     48 – (18 + 15) =        (48 – 18) – 15 =

Висновок: у прикладі 2 можна не обчислювати суму в дужках, а відняти кожен доданок цієї суми від 48, як у прикладах 1 або 3.

2) 54 : 9 • 7 =         81 : 9 – 72 : 8 =         42 + 56 : (14 – 6) =

   6 • 6 : 4 =            64 : 8 + 48 : 6 =           83 – (11 – 2) • 7 =

    56 : 7 • 8 =         49 : 7 – 35 : 5 =          74 – (36 + 45) : 9 =

3) Задача.

Периметр прямокутника дорівнює 24 см. Накресліть квадрат з таким самим периметром. Яка довжина сторони квадрата?

Фізкультхвилинка

3 Самостійна робота «Бліцконтроль»

1 варіант

1) Позначте правильний варіант значення виразу 56 : 7 + 1.

а) 9; б) 6; в) 7.

2) Розв’яжи приклад, у якому невідоме ділене.

а) 64 :     =    ; б)    • 8 = 64; в)       : 8 = 8.

     x =                      x =                    x =

3) Яке з чисел не є результатом таблиці множення? Підкресли.

6; 12; 18; 20; 23; 30.

4) При якому значенні a рівність a • 8 = 48 буде правильною?

а) 6; б) 5; в) 7.

5) Знайди вираз, значення якого більше, ніж 25.

а) 83 – 9 • 4; б) 7 • 5 – 15; в) 5 • 9 – 23.

6) Порівняй.

42 : 6     48 : 8.

а) <; б) >; в) =.

7) З гаража виїхало 12 автомобілів, а залишилося — у 2 рази менше, ніж виїхало. Скільки автомобілів було у гаражі?

а) 12 + 12 : 2 =; б) 12 – 12 : 2 =

8) Батькові 40 років, а син у 5 разів молодше. Скільки років синові?

а) 3; б) 8; в) 35.

9) Маса відра снігу 4 кг, а відра солі — у 7 разів більше. На скільки кілограмів важче відро солі, ніж відро снігу?

а) 4 • 7 – 4; б) 4 • 7 + 4.

2 варіант

1) Познач правильний варіант значення виразу 63 : 7 + 2.

а) 10; б) 11; в) 7.

2) Розв’яжи приклад, у якому невідомий дільник.

а) 64 :      = 8; б)       • 8 = 64; в)     : 8 = 8.

          x =                         x =               x =

3) Яке з чисел не є результатом таблиці множення? Підкресли.

8; 16; 20; 39; 42; 54.

4) При якому значенні a рівність a • 8 = 64 буде правильною?

а) 8; б) 7; в) 9.

5) Знайди вираз, значення якого більше, ніж 25.

а) 24 : 8 + 48; б) 54 – 9 – 4; в) 32 : 8 – 5.

6) Порівняй.

56 : 8 54 : 6

а) <; б) >; в) =.

7) З гаража виїхало 12 автомобілів, а залишилося — у 2 рази менше, ніж виїхало. На скільки автомобілів більше виїхало, ніж залишилося?

а) 12 + 12 : 2 =; б) 12 – 12 : 2 =.

8) Маса гусака 6 кг, а індик — у 2 рази важче. Яка маса індика?

а) 4; б) 8; в) 12.

9) До магазину привезли 81 кг яблук у 9 однакових ящиках. До обіду продали 5 ящиків. Скільки кілограм яблук продали до обіду?

а) 14; б) 45; в) 86.

Завдання 1–6 оцінюються 1 балом; завдання 7–9 — 2 балами.

4 Самоперевірка

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Яке завдання на сьогоднішньому уроці виявилося для вас складним?

математика 2 клас

Тема:Назви компонентів та результату дії ділення. Зменшення числа на кілька одиниць і у кілька разів. Розв’язування задач на застосування таблиці ділення на 2

Мета: розвивати вміння розв’язувати задачі на дві дії, які містятьдію ділення; вправляти учнів у складанні виразів за текстовим формулюванням.

Хід уроку

I. Актуалізація знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

1) Зачитати відповіді прикладів, які містять дію ділення

2) Зачитати розв’язання задачі .

2. Завдання для опитування

1) Назвати числа при діленні.

2) У поданих прикладах назвати ділене, частку.

12 : 2 = 6 18 : 2 = 9

3) Серед виразів, записаних на дошці, вибрати той, в якому а є діленим.

Обчислити значення виразу, якщо а = 16.

a – 3 a · 6 a : 2 16 : a

3. Усні обчислення

1) Обчислити приклади. Серед них знайти ті, які мають відповідь 4.

З’єднати приклади з відповіддю.

(28 – 16) : 2    14 : 2 – 3

63 – 48 – 12     (48 – 40) : 2       2 · 8 – 12

2) Гра «Допоможи хлопчику злагоджено виконати ранкову зарядку».

— Для цього вам треба розв’язати приклади й назвати відповіді в порядку зменшення.

16 : 2 – 7     2 · 2 + 6      12 : 2 + 49

(32 – 30) · 2    2 · 7 + 30      6 : 2 + 8

3) Виконання завдання

II. Розвиток математичних умінь

1. Робота над задачею

Діти читають задачу, розв’язують її, користуючись планом.

2. Перевірка роботи

3. Фізкультхвилинка

4. Самостійне розв’язання задачі

5. Перевірка роботи

6. Робота над задачею

Діти складають задачу за малюнком і числовими даними.

7. Самостійне розв’язання прикладів

8. Перевірка роботи

9. Колективне складання виразів

10. Цікаві задачі

• 6 козликів б’ються ріжками. Скільки ріжків у цих забіяк?

• Скільки жуків мають 18 вусиків?

• 10 вушок лисенят слухають маму. Скільки дітей у лисиці?

• Скільки разом ніг у 7 страусів та одного кенгуру?

III. Підсумок уроку

IV. Домашнє завдання

Літературне читання 3 клас

Казки зарубіжних письменників.

Творчість братів Якоб і Вільгельм Грімм.

Брати Грімм «Бременські музиканти» (скорочено)

Мета: ознайомити учнів з казкою братів Грімм «Бременські музиканти»; вчити визначати послідовність дій у творі; розвивати навички швидкого правильного читання, увагу; виховувати товариськість.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

                1. Читайте виразно. Запам'ятовуйте!

                               Півень півневі співав:

                               «Я сьогодні рано встав!»

                               Потім вилетів на пліт —

                               Заспівав на цілий світ:

                               «Я співати так люблю,

                               Що ніколи не просплю!»

                                                                                              Г. Чубач

                2. Читайте, змінюйте слова!

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

                Гра «Хто краще?»

Конкурс на кращу складену казку для Тигра.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

— У яких країнах світу ви побували, вивчаючи народні казки? ( Білорусь, Болгарія, Бірма, Японія)

— Сьогодні казка запрошує нас у самий центр Європи, де на берегах річок Ельби та Рейну розташувалася відома своїми мальовничими краєвидами Німеччина. Місто Бремен зустріне нас скульптурами великих і маленьких віслюків. (Демонстрування краєвидів Німеччини, Бремена.)

— Подорожуватимемо ми разом з однією незвичайною музичною групою. Відгадайте, хто її учасники? ( Разом із відгадками демонструється зображення героїв твору.)

                               • Двічі родився, у школі не вчився,

                               А години знає. ( Півень )

                               • Сірий, та не вовк,

                               Довговухий, та не заєць,

                               З копитами, та не кінь.  (Осел)

                               • День мовчить, уночі гарчить,

                               Хто до господаря іде, знати дає.  (Пес)

                               • Має вуха, темний хвіст

                               Й дуже дивну звичку:

                               Спершу добре він поїсть,

                               Потім вми€ личко.  (Кіт)

— Хто здогадався, як називається ця група? («Бременські музиканти»)

— Послухаємо, як вони співають. (Звучить аудіозапис пісні з мультфільму «Бременські музиканти ».)

V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— На уроці ми ознайомимося з німецькою казкою братів Грімм, будемо вчитися визначати послідовність подій у творі, вправлятися у правильному, виразному читанні та вибірковому читанні тексту.

VI. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

                1. Біографічна довідка

                — Якоб ( 1785-1863 ) та Вільгельм ( 1786-1859 ) Грімм народилися у графстві Ханау землі Гессен у родині небагатого юриста. У сім’ї було п’ятеро синів та маленька донька. Якоб та Вільгельм — старші. У 1801 р. велика дружня родина перебирається до Штайнау, на батьківщину батька. Вони оселяються у старому будинку, де, за переказами, темними глухими ночами вешталися привиди. Це дуже захопило уяву братів-фантазерів, а ще вони любили бігати до міської

Ґвалт                                   розбійницького

нікудишній                       посхоплювалися

підвіконня                         навтікача

найнебезпечніше         уперіщить

                Фізкультхвилинка

3) Читання казки учнями «ланцюжком».

                Гра «Листочок»

Читає текст той учень, на парту якого впав листочок.

4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Де вирішили переночувати друзі?

— Що побачив півень?

— Де опинилися друзі?

— Що осел побачив у будинку?

— Який план здійснили музики? Чому це їм вдалося?

— Чи вдалося розбійникам вигнати друзів із будинку?

— Де залишилися жити четверо музикантів?

5) Гра «Установи послідовність подій».

                Почали радитись, як розбійників прогнати.

                Добре наїлися музиканти і міцно поснули.

                Вирішили музики переночувати у великому лісі.

                Бременські музиканти дали відсіч розбійникові.

                Півневі сподобалася рада.

                Розбійники боялися і близько підійти до свого дому.

                Розбійники вирішили прогнати непрошених гостей.

6) Гра «Що не так?» (текст —  на дошці).

Постановивши так, вони в один голос завели свою музику: осел, ревів пес, гавкав кіт, нявчав півень, кукурікав.

— Чому утворилася нісенітниця?

— Як необхідно поставити коми, щоб речення було правильним?

7) Робота над прислів'ями.

— Яке прислів’я за змістом відповідає нашій казці? Чому?

                • Дружба і братерство дорожчі за будь-яке багатство.

                • Тепле словечко лежить недалечко.

                • Сильний переможе десятьох, а кмітливий — усіх.

8) Розгадування кросворда.

1. Як називалося місто, до якого йшли музиканти?  (Бремен)

2. Дійова особа, яка першою з’явилася у казці.  (Осел)

3. Надвечір прийшли звірі у великий...  (ліс).

4. Головний розбійник.  (Отаман)

5. Доповніть прислів’я: «Вірний... — то найбільший скарб».  (Друг)

6. Ударити однією або двома задніми ногами. Як сказати одним словом? (Хвицьнути)

7. Що допомогло звірам отримати перемогу над розбійниками?  (Кмітливість)

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

— Чого навчилися на уроці?

— Що вам найбільше сподобалося?

— Чого навчає казка?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати, переказувати казку.

Українська мова 3 клас

Тема. Слова, протилежні за значенням (антоніми) .

Мета: актуалізувати знання учнів про слова, протилежні за значенням (антоніми). Закріпити  вміння визначати слова-антоніми і добирати їх. Сприяти етичному вихованню засобами народної моралі. Розвивати інтерес до мови, мовне чуття, увагу до лексичних значень слів. Збагачувати мовлення учнів прислів’ями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: презентація до уроку, жовтий круг, ключові слова на картках, позначки для плану уроку, «Словник антонімів», картки із завданнями для групової роботи, «чарівна скринька» і картки зі словами, шкала самооцінювання  і наліпка смайлика на кожного учня.

Хід уроку

І. Розминка

- Я вибрала символом сьогоднішнього уроку жовтий круг. Що він вам нагадує? Що символізує для вас жовтий колір?

- Люди, яким подобається жовтий колір, радіють кожному дню, йдуть назустріч пригодам і відкриттям. Ніщо не зупиняє їх, адже попереду світло, добро і тепло людських сердець. Таких людей ще називають оптимістами.

Я б хотіла, щоб цей жовтий круг теж підтримував ваш оптимістичний настрій, бажання здобувати нові знання. Адже кажуть:

Вчення – світ, а невчення – тьма.

ІІ. Актуалізація

1. Хвилинка каліграфії.

- Запишемо це прислів’я каліграфічно, але спочатку зверніть увагу на з’єднання букв

Вч  Вч  вч  вч  ння  ння  тьм  тьм

-          У написанні яких слів можна помилитися? Як позначається на письмі подовжений приголосний?

Вчення – світ, а невчення – тьма.

- Яку тему ми вивчаємо? (Слово. Значення слова)

2. «Ключові слова».

Назвіть ключові слова теми. (Синоніми, омоніми, пряме значення, переносне значення, багатозначні слова)

3. «Ланцюжок запитань».

Використовуючи ключові слова  проведіть взаємоопитування.

ІІІ. Обґрунтування навчання

1. «Незакінчені речення»   

Слон великий, а мишка …………. .    

Удень світло, а вночі    ………….. .

Продавці товари продають, а покупці  ………….. .

- Які за значенням  слова ви додавали? (Протилежні за значенням)

2. Вивчення правила

Слова, протилежні за значенням, називаються антонімами.

- До ключових слів нашої теми додається ще одне – антоніми.

3. Повідомлення завдань уроку

- Як ви думаєте, чим ми будемо займатися сьогодні на уроці? (Відповіді учнів)

- Сьогодні на уроці ми будемо вчитися шукати в текстах антоніми і добирати їх до поданих слів.

- Пропоную провести дослідження мовного матеріалу і зробити висновки. А для усвідомлення та закріплення знань пограти в гру «Знайди помилку», написати самодиктант та попрацювати в групах.

- Складено « Словник антонімів», який  при потребі  допоможе вам дібрати протилежне за значенням слово.

ІV. Формування умінь і навичок. Усвідомлення змісту

1.       Дослідження.  Робота з підручником. Вправа 146.

Учні читають речення.

- Як називаються такі речення? (Прислів'я)

Випишіть прислів’я, яке вам найбільше сподобалось.

- Як ви розумієте зміст прислів’я?

- Які прислів’я є спонукальними реченнями?

- Часто антоніми трапляються в прислів’ях.

Учні знаходять у реченнях антоніми і виписують їх парами. До виписаних слів ставлять запитання.

Висновок: антоніми в парі відповідають на одне і те ж питання, належать до однієї частини мови.

- Що ви можете сказати про прислів’я з каліграфічної хвилинки? (У ньому є слова, протилежні за значенням)

- Підкресліть їх.

2. Гра «Знайди помилку»

Незнайко дібрав антоніми до поданих слів:

Далеко – близький (треба близько)

Холодний – гарячий

Підняв – опускається (треба опустив)

Старість – молодий (треба молодість)

Портфель - рюкзак

Учні коментують, які знайшли помилки, і  виправляють пари антонімів.

Портфель – рюкзак – слова, близькі за значенням. Антонім підібрати неможливо.

Висновок: не до всіх слів можна дібрати антонім.

 Фізкультхвилинка «Антоніми»

Учні виконують дії протилежні до тих, які називає вчитель.

• Опустіть руки вниз
• Підніміть руки вгору
• Нахиліться назад, уперед, праворуч, ліворуч
• Візьміться за ліве вухо
• Підніміть праву ногу
• Поверніться вліво
• Поверніться вправо
• Торкніться лівим ліктем правого коліна
• Насуптеся

3. Підберіть антонім.

Легка сумка - …………. сумка

Легке завдання - …………. завдання

Сухий одяг -  ………… одяг

Сухе літо - …………… літо

Висновок: деякі слова мають різні антоніми в залежності від слів, з якими вони зв’язані.

4. Фотодиктант

Учитель показує учням одночасно 2 малюнки, учні записують антоніми.

Чорний – білий, літо – зима, день – ніч, високий – низький.

Перевірка.

За наявності часу учні з однією парою слів усно складають речення.

V. Творча робота

1. Робота над віршем А. Свашенко. Вправа 148.

Читання сильним учнем.

- Як цей вірш можна було б назвати?  («Антоніми»)

- А зараз попрацюємо в групах.

Група 1. Вправа 148.

Знайдіть і підкресліть у вірші пари слів, протилежні за значенням.

Група 2. Вправа 149.

Завдання на картках.Картка №3 і №4

Відновіть прислів’я, вставляючи пропущені антоніми.

Ранні пташки росу п’ють, а ___________ слізки ллють.

Праця чоловіка годує, а  __________ марнує.

Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину  ___________.

Чоловік у домі – голова, а ____________ - душа.

Картка №5

 Виправте   текст, замінюючи виділені слова на протилежні за значенням.

Взимку

       Сонце низько стоїть над землею. По небу пливуть важкі темні  хмари. Дмуть холодні вітри. Зимові дні короткі, а ночі довгі.

Перевірка роботи груп

VI. Підсумок уроку

- Чи навчилися ви підбирати антоніми?

- Які слова називаються антонімами?

- Чи потрібні нам у мовленні  антоніми? Для чого?

- Яке завдання було найцікавішим?

   - Хто з учнів був найактивнішим?

VIІ. Самооцінка. Шкала оцінювання.

1    2    3   4   5   6   7    8   9  10  11  12

 І    І    І    І    І    І    І    І    І    І    І    І  

- Поставте  позначку у вигляді смайлика на шкалі в тому місці, яке відображає ваш рівень знань про антоніми.

- У нашій мові є слова, від яких стає сумно на душі. Вони у мене тут у скриньці. Давайте замінимо їх антонімами.

У «скриньці» слова, до яких учні ланцюжком підбирають антоніми:

темрява, холод, злий, горе, погано, невдача.

- Ви дуже добре працювали на уроці. Хай ці слова -  світло, тепло, радість, успіх, доброта, щастя завжди будуть з вами у житті.

VIІI. Домашнє завдання. Вправа 150 – з читанки виписати 2-3 прислів’я, у яких є антоніми.

Завдання 1

Знайдіть у вірші і підкресліть пари антонімів.

З братом я живу у парі,

та не в злагоді – у сварі.

Робимо все залюбки,

тільки завжди навпаки.

Я збираюся лягати,

брат лише почав вставати,

я почну відпочивати,

він рушає працювати,

як він може веселитись,

коли мушу я журитись?

Я стою, а брат біжить,

як нас люди звуть, скажіть.

Завдання 2

Відновіть прислів’я, вставляючи пропущені антоніми.

Праця чоловіка годує, а ____________ марнує.

Ранні пташки росу п’ють, а  _________________  слізки ллють.

Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину __________________.

Чоловік у домі голова, а __________________ - душа.

Завдання 3

Відновіть прислів’я, вставляючи пропущені антоніми.

Праця чоловіка годує, а ____________ марнує.

Ранні пташки росу п’ють, а  ________________  слізки ллють.

Краще на п’ять хвилин _______________, ніж на хвилину пізніше.

Чоловік у домі голова, а __________________ - душа.

Завдання 4

До виділених слів добери з довідки протилежні за значенням.

Свіжий хліб    -     ………………… хліб

Свіжі квіти      -     ………………… квіти

Солодке яблуко  -    ……………….. яблуко

Солодкі ліки   -   …………………... ліки

Повне відро    -    ….……………. … відро

Повний місяць  -     ……………….. місяць

Слова для довідки: кисле, зів’ялі,  молодий, порожнє, черствий, гіркі.

Завдання5

Виправте текст, замінюючи виділені слова на протилежні за значенням.

Взимку

Сонце  (низько)  ________________  стоїть над землею. По небу пливуть (важкі )  _______________  ( чорні )  ________________  хмари. Дмуть  (холодні )  ________________  вітри.  (Зимові )  _________________  дні (короткі )  ________________, а ночі  (довгі )  ________________.

     Тема:  «Поняття про фразеологізми та їх лексичне значення»

3 клас

З великої хмари – малий дощ

Мета: дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення, образне мислення; виховувати бажання здобути знання.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання:  підручник, словники, картки, кросворд, роздатковий матеріал.

Хід уроку

       I.            Організація класу

-         Добрий день, друзі, гості!

Ще один урок

Прийшов до нас за розкладом сьогодні,

Отож давайте зробимо ще крок

Щоб знов дізнатися про щось нове

У нашій рідній українській мові.

-         Сьогодні я приготувала для вас випробування, хочу перевірити, як ви засвоїли попередні уроки, чи готові дізнатись про щось нове.

-         Вашими вірними друзями мають стати: (записано на дошці)

ü уважність і кмітливість;

ü швидкість мислення;

ü винахідливість;

ü витримка і взаємодопомога.

    II.            Узагальнення знань

Мікрофон

1)    З чого складається наше мовлення? – з речень.

2)    Які бувають речення за метою висловлювання? – розповідні, питальні, спонукальні.

3)    А з чого складається речення? – із слів.

4)    В якому значенні можна вживати слова? – в прямому і переносному (приклади)

5)    Які слова називаються синонімами?

6)    Які слова називаються антонімами?

7)    Які слова називаються омонімами?

8)    Сукупність слів певної мови. Це що? – лексика.

9)    А навіщо потрібні слова?

10)                      Наука про слово – це? – лексикологія.

Вірш:

Що за диво - наша мова!

Слово горнеться до слова,

Слово з словом в’яжеться,

Мудра казка кажеться,

Казка чи билиця…

Мова – чарівниця.

-         Давайте послухаємо, що про слово сказав Тарас Шевченко (відеозапис).

 III.            Мотивація навчальної діяльності

-         Наша мова не потребує, щоб її вихваляли. Вона говорить сама про себе: ніжна,  милозвучна. Тільки вмій нею користуватись. Насамперед це народні пісні, колискові, казки, прислів’я, загадки, а ще фразеологізми, які прийшли до нас із сивої давнини.

-         А що ж таке фразеологізми? Щоб відповісти на це запитання скажіть, чи можна зробити з мухи слона? (малюнки: муха, слон)

-         Звичайно, будь-хто скаже, що не можна. Тільки в казках можна щось на щось чи на когось перетворити.

-         Але так може вважати лише людина, яка не знає про фразеологізми, тобто сталі, влучні вислови (вирази)

Народ скаже, як зав’яже, а слово народу завжди правдиве.

-         Ось за допомогою таких влучних виразів можна не тільки зробити з мухи слона, тобто щось перебільшити; але й поїсти березової каші за власні провини; почуватися на сьомому небі від похвали, або від того, що одержав гарну оцінку; ловити гав – бути неуважним.

-         На перший погляд це дивно. Але наскільки красивішою, образнішою, багатою є мова людей, які влучно, дотепно вживають фразеологізми.

IV.            Робота над  темою уроку

1.     Тож працюємо і мотаємо на вус. – Як ви розумієте цей вислів?

-         Послухайте про «Що каже бабуся Маруся»

–  Сашко.ю не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, - сказала мама.

А Сашко грюкає.

– Припини стукіт! – гукнув батько.

А Сашко стукає.

–Як об стіну горохом, - говорить бабуся Маруся. – Йому хоч кілок на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..

Стукає…

Сказано – зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.

– Віддай, бабусю!

– Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!

Сашко похнюпив носа.

– Я машину ремонтую…

А бабуся Маруся:

– Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять.

– Не всі. Ми не спимо.

– Досить воду у ступі товкли. Мерщій у ліжко!

Батько сказав:

– Яка у нашої бабусі багата мова! Що не речення – крилатий вислів або приказка.

А бабуся відповідає:

– Кашу маслом не зіпсуєш!

Які фразеологізми ви запам’ятали?

-         Можливо ви вже десь чули інші влучні вислови? Можливо вдома?

2.     Кожен фразеологізм має своє пояснення. Пропоную з’єднати фразеологізми і пояснення до них (магнітна дошка)

3.     «Парасолька» - доречне завдання, надворі дощ.

Прочитати фразеологізм «Змокнути до нитки» і пояснити зміст.

4.     Зарядка для очей, яку пропонує професор Жданов

5.     Підібрати фразеологізми до картинок (показ слайдів)

6.     Гра «За двома зайцями»

-         Як ви думаєте, чи можна зловити двох зайців одразу? (діти грають)

7.     А зараз послухаємо, як фразеологізми вживаються у віршах. («Про діда Веремія»).

8.     Робота в парах (на картках)

-         До фразеологізмів з лівого стовпчика дібрати пояснення з правого стовпчика (самоперевірка)

9.     Презентація «Фразеологічні обороти»

10.           Робота в групах.

-         Замість крапок вставити потрібне число і прочитати.

11.           Гра «Дві корзинки»

-         Настав час перевірити, чи можете ви відрізнити фразеологізми від малих фольклорних форм (загадок, прислів’їв, приказок). Розділіть полунички, на яких написані фразеологізми, від інших форм та складіть їх у різні кошики.

12.           Гра «Відгадай, що це…»

1)    На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його ралять шукати у полоні, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини (вітер)

2)    Вони не квіти, а червоніють і в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо довірливі; в одне може залетіти,  а в друге вилетіти (вуха)

3)    Ним можна клювати, як дзьобом, коли спати хочеться; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути, особливо куди не слід (ніс)

4)    Скільки його не годуй, а він все одно в ліс дивиться; інколи він буває  в овечій шкурі; як його не боятися, то в ліс не ходити (вовк)

5)    Що означає вислів «після дощику в четвер»? (ніколи)

А хочете знати чому так кажуть?

Ще здавна люди вірили, що є легкі та важкі дні. Понеділок – важкий день, бо він присвячується богині –Місяця, ночі і темного царства.  Відомо, що семиденний тиждень тісно пов'язаний із планетами. Кожній із них відповідав один день тижня, який і отримав планетне ім’я.

Якщо  понеділок пов’язували з місяцем, то четвер із Перуном, язичеським богом війни, сонця, родючості. Перун був покровителем землеробства, віддав дощами, громами. Кожного четверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Але проходили четверги, а на небі не було жодної хмаринки. Так і народився іронічний вислів «після дощичку в четвер», тобто ніколи.

13.           Кросворд (робота зі словниками)

14.           Використання фразеологізмів у мультиках (перегляд мультфільмів)

   V.            Підсумок уроку

-         Чи сподобався вам урок?

-         Що найбільше сподобалось?

-         Що ж таке фразеологізм?

-         Чи будете ви ними користуватись?

Тепер вузлик на пам'ять (на дощі):

Любі діти!

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

Тема: частина основи: корінь, суфікс, префікс.

Мета:

·        сприяти усвідомленню учнями поняття про спільну частину споріднених слів - корінь,

·        досліджувати словотворчу роль суфікса,

·        дати поняття про префікс,

·        розвивати в дітей мовне чуття.

·        вчити добирати спільнокореневі слова, різні частини мови.

·        виховувати товариські почуття.

Хід уроку

1.Зараз урок української мови. Сьогодні ми завітаємо з вами до чудової країни - Морфології. Дізнаємось, як вона збудована. Познайомимось з королем цієї країни - коренем, та його друзями. А я,діти, хочу, щоб девізом нашого уроку стали такі слова:

« Ти всі перешкоди здолати зумій,

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб кожна хвилинка не втратилась марно.»

1)               І як завжди наш урок починається з хвилинки каліграфії:

Д,д

Дружба

Дружба допомагає у житті (знайти граматичну основу речення)

2)   Робота з картками (різнорівневі)

3)   Словниковий диктант.(кожен урок готує новий учень)

Змагання, бджолиний, кольори, годинник, м який, мальовничий, джміль, приходить, бур’ян, голуб’ята, в’ється.

Які завдання є до словникового диктанту?

а) Звуковий аналіз слова « джміль»

Джміль - 6 букв, 4 звуки.

Вчитель: Які частини мови зустрічаються в нашому словниковому диктанті? (іменники, прикметники, дієслова)

2. На попередніх уроках ми з вами, діти, вже з ясували, що слово ділиться на закінчення та основу. Але основа, в свою чергу, ділиться також. Над цією цікавою проблемою ми попрацюємо сьогодні. Продовжимо мандрівку країни Морфології. У нас сьогодні важний гість: (виходить Корінь)

«Я у кожній деревинці, Квітці, кущику, травинці, В класі на уроці мови, Ти побачиш мене в слові» Я дуже хочу поспілкуватися з вами, діти. Тому приготував для вас цікавий загадково-природничий диктант. Запишіть лише слова - виразки (один пише на дошці)

1)Птах цей червоногрудий,

Не злякається застуди

Як сніги випадуть -

До Сибіру прилетіть.  (снігур) 2)         2)Один із станів води? (сніг) 3)

Ніжна зірка сніжно - біла

На рукав мені злетіла

Поки ніс її сюди

Стала краплею води,   (сніжинка)

3)Що зліпили діти із снігу? (Сніговик)

4)  Казкова красуня із снігу? (снігуронька)

5)  В зошитах записано:

Снігур, сніг, сніжинка, Сніговик, Снігуронька. -Що об єднує всі ці слова? (спільна частина - корінь)

-               Як називаються слова з єдиною спільною частиною? (спільнокореневі)

6)            А тепер, діти, у кожному слові виділіть за таким алгоритмом:
а) закінчення

б)основу

в)корінь

Вчитель:

-Яка частина слова не виділена? (що стоїть після кореня)

-  Чи утворюють слова за допомогою цієї частини слова? (Да)

-  Знайомтеся діти, це - суфікс. (Виходить Суфікс)

Суфікс: Суфікс всім вам допоможе, І повинен знати кожен: Після кореня стою, і нові слова творю. Які висновки про суфікс ми зробили?

-         Стоїть після кореня.

-         Творить нові слова.

3. Фізкультхвилина.

Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій поклоніться, За щасливий день вчорашній І до сонця потягніться В різні боки нахиліться. Веретенцем покрутіться Раз присядьте, два присядьте І за парти тихо сядьте.

Вчитель: А тепер, діти, послухайте таку цікаву історію про пригоди коріння і його родини.

Пригоди кореня і його родини

Родина кореня завжди була в дорозі, і дуже втомилася. Треба все йти та йти і друзі погубилися. І стало їм здаватися, що ці слова дуже нещасливі. Та ось на галявині з явилася весела і голослива частинка слова. Познайомилися. Нового друга звали Префікс. Поділився корінь своєю журбою. Зашумів Префікс і кинувся допомагати.

Прибігла частинка При і стала попереду. Утворилося слово прийти. Далі до справи взялася частинка За. А ось по дорозі річечка перетинає шлях. Часточку Пере запросили. Ось так дружні частинки Префікса допомогли корінню йти всі труднощі подолати, до мети дійти і справжніх друзів знайти.

Діти, де стоіть префікс? (перед коренем) Знайомтеся, це - Префікс (виходить) Префікс:

Я здавна і віками

Чесно дружу з майстрами

Які вміють мене так вжити,

Щоб нові слова створити.

Вчитель: Який ми можемо зробити висновок? (стоіть перед коренем, служить для утворення нових слів)

4. Робота з підручником

1.   Робота з правилом.

2.   Самодиктант (стр 72. Вир 164)

(Взаємоперевірка, взаємо оцінювання)

3. Вибірковий диктант. - Записати спільнокореневі слова. Визначити в них корінь. Хмара, хмарка, хмароньку, хмаринці, хмарище, хмарюга

Сонце - сонечко, сонячний. (впр. 169 - самостійна)

На згадку про наш сьогоднішній урок Країна Морфологія і її мешканці дарують нам

Подарунок - пам ятку « Будова слова»

5. Підсумок уроку

1)   Мозкова атака.

2)   Сінкан Дружба:

Міцна, віддана, взаємна, Допомагає, з єднає, підтримує Дружба - велика сила

Квітка.

-   Які частини слова сьогодні з нами подорожували? (закінчення, корінь, суфікс,

Префікс)

-         Як розібрати слова за будовою?

-         Який настрій після уроку? (визначаємо за допомогою сигнальних карток) 6.Домашнє Завдання

ПРЕФІКС:

-     стоїть перед коренем;

-     служить для утворення нових слів;

  

КОРІНЬ:

-     спільна частина споріднених слів

-     несе в собі основне значення слова

-     щоб знайти корінь, слід добирати споріднені слова

СУФІКС:

-   стоїть   після   кореня   (або   між   коренем   і

закінченням)

-   служить для утворення нових слів

 ЗАКІНЧЕННЯ:

-     змінна частина слова;

-     служить для зв'язку слів;

-     щоб знайти закінчення, слід змінювати слово.

Тема. Корінь слова. Спільнокореневі слова

Мета: познайомити учнів з поняттями «спільнокореневі слова», «корінь»; вчити виділяти спільну частину споріднених слів – корінь. Розвивати мовне чуття, увагу до лексичного значення слів. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання: презентація, картки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

І. Організаційний момент. Створення емоційного стану.    

- Добрий день! В добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Всі почули ви дзвінок?

Він покликав на урок!

Подивіться всі на мене,

Усміхнулися усі:

Всі готові до роботи?

Всі бадьорі? Молодці!

II . Мотивація навчальної діяльності.                                                                               

«Урок почнемо без зупинки

з мовної розминки».

1. Метод «Мозковий штурм»

Вивчайте мову українську -

дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.

Прекрасну, милу і чудову.

Як материнську пісню колискову.

- З чого складається наше мовлення? (з речень)

- З чого складаються речення?  (зі слів)

- А слова?  (зі звуків)

- Як на письмі позначаються звуки? (буквами)

2.  Хвилинка каліграфії.                                                                                                            

«Урок продовжимо без зупинки

з каліграфічної хвилинки».

д   б   у

- Утворити і записати поряд слово з цих букв. (дуб)

- Чи можна поділити це слово для переносу?  Чому?

- Змініть слово дуб так, щоб у ньому стало  два склади. Запишіть його, поділяючи на склади для переносу. (дубок)

- На яке питання відповідають слова  дуб, дубок? Що це за слова? (іменники)

- Змініть слово дуб так, щоб воно стало прикметником і відповідало на питання який? (дубовий). Запишіть, поставте наголос.

- З одним із цих слів складіть і запишіть речення. Підкресліть  в ньому головні  слова.

3. Створення проблемної ситуації.

- Що цікавого ви помітили в написанні цих слів? Як називаються слова дуб, дубок, дубовий?

III.  Повідомлення теми і мети уроку.                                                                               

- Сьогодні на уроці ми дізнаємося, що таке спільнокореневі слова, чому їх так назвали; що таке корінь і як його виділяти. Будемо розвивати своє мовлення, збагачувати словниковий запас, згадаємо, як треба ставитися до природи.

ІV.  Робота над новим матеріалом.                                                                     

1. Пояснення вчителя. Розгляньте малюнки.

- Який це листок? (кленовий листок)

- З якого дерева листок? (з клена)

- А як назвати саджанець клена? (кленок)

- Діти, хто з вас допомагав саджати дерева?

- Діти,  що ви будете робити, коли побачите, що ламають дерева, обривають листя?

- Як ви гадаєте, що відчуває зламана гілка?

- В народі кажуть: «Не піднось на природу руку – буде тобі і твоєму онуку».

- Запишіть слова  в тому порядку, в якому подано малюнки.                     

Клен, кленок, кленовий листок

- Поміркуйте, від якого слова утворилися слова  кленок і кленовий?

- Як ви гадаєте, чи можна ці слова назвати «родичами», «рідними» словами?  Чому? ( Вони утворилися від одного слова)

- Раз вони рідні,  їх  і назвали спорідненими словами.

- Знайдіть у записаних словах  спільну частину. Позначте її дужкою.

- Запам’ятайте,  ця спільна частина і робить їх спорідненими. Саме  її називають коренем слова.

2. Хвилинка-ерудита                                                                                                                    

- А чи знаєте ви, що слово корінь – це багатозначне слово. Подумайте, що воно може означати?

Корінь – це орган рослини, без якого вона не зможе жити.

Зуб також має корінь.

На уроках математики ми почали знаходити корінь рівняння.

Корінь – це початок чого-небудь. Наприклад, кожен людський рід має свої корні – дідуся та бабусю.

- А сьогодні на уроці ми дізналися, що корінь – це… . Його позначають дужкою.                                                                                                                                                      

3. Робота над правилом.                                                                                                         

- Прочитайте правило на сторінці 26.

- Чому споріднені слова ще називають спільнокореневими?

4. Первинне осмислення знань. Гра "Саджанець".

- Діти, давайте зробимо добру справу –          посадимо сьогодні перший саджанець.

( У кожного на парті картки зі словом сад )                         

- Вам треба придумати споріднені  слова з коренем сад. Чим більше слів, тим густіше листя, тим швидше виросте наше деревце. (садівник, посадив, пересадила, садок, палісадник, висадив, садовий, садочок, садівництво)

- А  як  за саджанцями доглядають небайдужі до природи люди? (ставлять огорожу)

- В народі кажуть: «Посадив дерево – себе прославив, посадив сад – рід прославив».

5. Фізкульхвилинка.

- Давайте завітаємо до нашого саду і трішки відпочинемо.                       

V. Тренувальні вправи.

1) Вправа 51. Гра «Знайди зайве»                                                                                          

- Прочитайте слова. Чи є серед них споріднені? А які слова не є спорідненими з ними? Чому?

- Випишіть споріднені слова, позначте в них корінь.

2) Тренажер «Розпізнай споріднені слова»                                                 

Гуска, гусак, шпак, гусеня, гусочка.

Гуска, гусінь, гусочка, гусак, гусеня.

Гриб, грибний, маслюк, грибник, грибочок.

Малинка, малина, калина, малиновий, малинник.

Ялина, ялиночка, сосна, ялинковий, ялиночка.

3) Словниковий диктант (за вправою 52)                                                                      

Рід, рідний, рідненька, споріднені, поріднилися.

- Позначте в споріднених словах  корінь.

4)  Попрацюйте парами! (за вправою 53)

-  Прочитайте скоромовки. Позмагайтесь, хто прочитає швидше і без помилок.

- Запишіть скоромовку з пам’яті. Позначте корінь в спільнокореневих словах.

5) Вправа 54 (самостійна робота)

- Спишіть слова. Доведіть, що ці слова спільнокореневі.

- Словникова робота (заморозки – незначні ранкові (нічні) морози, що бувають навесні або восени).

- До кожного слова усно поставте питання.

- Назвіть серед записаних слів іменники, прикметники, дієслова.

Висновок: спільнокореневі слова належать до різних частин мови.

6). Гра «Чарівники». Від поданих слів утворити спільнокореневі слова. Один учень добирає слова, що позначають ознаку предмета і відповідають на питання який? Інший учень – слова, що позначають дію предмета та відповідають на питання що робить?  

         Старість  -    старий                старіє

         Розум   -        розумний           розуміє 

         Риба  -           рибний,              рибачити

- Позначте дужкою корінь. Як називаються ці слова? Чому?

7) Творча робота. Розвиток зв’язного мовлення.                                  

- Прочитайте текст картках. Доповніть його спільнокореневими словами  з коренем –зим-.

Додаток: узимку, зимове, зимою, зимувати

- Прочитайте утворений текст.

- Як можна продовжити цю розповідь?

- Чи любите  ви зиму? Чим вона вас приваблює?

- Чим ви полюбляєте  займатися цієї пори року?

VI.  Підсумок уроку.                                                                                                               

Метод «Мікрофон».  Продовжіть речення: «Тепер я знаю: …»

- Що корінь – це (спільна частина споріднених слів)

- Споріднені слова ще називають  …  ( спільнокореневими )

- Щоб правильно виділити корінь, треба … (підібрати споріднені слова)

- Багато лісу – не губи, мало лісу – бережи, нема лісу - … ( посади )

VI. Домашнє завдання.                                                                                                               

Годинник невтомний показує враз,

Що нашу роботу закінчити час.

Працювали ви добре, друзі,

Відпочиньте по заслузі!

                                                  Частини мови 

Тема:  Зіставлення частин мови  за їх значенням, питаннями та роллю в реченні.

Мета: Відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; ознайомити з поняттями « частини мови», « іменник»,  «прикметник», « дієслово»; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно вживати їх у мовленні; розвивати вміння розрізняти частини мови, правильно, вживати їх у мовленні, розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати любов до рідного слова.

Методи: Проблемно – пошуковий, критичного мислення, словесний, ілюстративний, практичний, метод використання інноваційних технологій.

Тип уроку: Пояснення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

v Ось і дзвоник дав сигнал –

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо

І урок розпочинаймо!

v  Всі сідайте тихо, діти,

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

А старанно працювати.

( Діти сідають).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

v Перед тим, як вивчати новий матеріал, ми повторимо вивчене в 2 класі про частини мови. Оскільки зараз зима, чарівні сніжинки будуть нам допомагати при повторенні.

Відповідайте так:Що? Ялинка. Предмет.

Що зробила? Настала. Дія.

Яка? Білосніжна. Ознака.

Висновок:

v   Що означають слова, які відповідають на запитання Хто? Що?( назви предметів)

v   Що означають слова, які відповідають на запитання Який?, Яка?, Яке?, Які?( Назви ознак предметів)

v   Що означають слова, які відповідають на запитання Що робить?, Що буде робити?( назви дій предметів).

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

v   Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, яку назву мають усі ці частини мови. Будете вчитися розрізняти їх і правильно вживати у мовленні. А допоможе нам у цьому подорож у незвичайну країну.

1.  Вступна бесіда.

Країна ця Морфологія. А називається вона так тому, що там живуть різні частини мови. Поведе нас по цій країні сама королева – МОВА.

-  Отже, починаємо нашу подорож.

 - Відкриваємо зошити і записуємо число, класна робота.

 -  Ось і перші завдання від королеви.

2. Каліграфічна хвилинка.

v   - Дивина!

Щезла стежка… Де вона?

Зникла десь і огорожа…

Що за диво? Все навкруг

Вкрив біленький ніжний пух

Дива зовсім тут нема.

То до нас прийшла …(зима).

 ( малюнок зими)

v Який перший звук ми чуємо у слові « зима»?

v Якою буквою позначаємо [З]?( Буквою « зе « ).

   ( написання Зз)

v Запишемо на каліграфічну хвилинку велику та маленьку букви Зз.

Давайте доберемо до слова « зима» спільнокореневі слова і напишемо їх.

( Зима, зимонька, зимовий, зимка, перезимувати).

Слова зимонька та зимовий розберемо за будовою.

3. Словникова робота.

Ч…решня, д…путат, кил…м, ч…ремха, абр…кос, ап…льсин, пр…зидент, д…ван, д…тина, оч…рет.

З поданих слів випиши ті, в яких пропущена буква « е».

Взаємоперевірка.

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Перше завдання зроблене і королева Мова відчиняє нам  країну Морфологію.

1. Першими нас зустрічають слова, які дають імена та назви предметам і називаються вони: ( Іменники).

v     Робота самостійна біля дошки (  учень виходить з карткою до дошки)

Добери до поданих слів перевірні:

Кн…гарня –

Оз…ро –

К…слиця –

Про…ба –

Кі…ті -

v  Зараз з вірша ми будемо ловити іменники хлопками.

Метелиця – хурделиця

Замела лісок.

Як біла ковдра, стелиться

під соснами сніжок.

Стрибають прудко білочки

По соснах угорі.

Напутрились по гілочках

поважні снігурі.

Зайчата стали білими, -

Ну зовсім наче сніг! –

Щоб в лісі не зуміли ми

Відшукувати їх.

А тепер запишемо їх по пам’яті.

(  Метелиця, хурделиця, лісок, ковдра, соснами, сніжок, білочки, гілочки, снігурі, зайчата, сніг, ліс.)

v     Прочитайте слова, які ви виписали.

На які запитання вони відповідають?( Хто? Що?)

Важко  нам буде спілкуватися   одними іменниками, давайте відвідаємо  наступне місто країни Морфології.

2.Загадка від королеви Мови.

Він прикмети називає –

Всі ознаки визначає.

Розуміється на всьому :

На великому й малому,

Який смак в кого буває,

І за кольором впізнає.

Всі ознаки добре знає,

Слово точно добирає –

Їх багато дуже знає.

-  Як називається ця частина мови про яку нам загадала королева? ( Прикметники) На які запитання відповідають прикметники?

Та ось налетіла хуртовина і всі прикметники розлетілися.

Треба  щось робити. На допомогу Прикметникам прийшли Іменники. Зайчик побіг шукати прикметника Білого, ялинка стала шукати Прикметника Новорічного, мороз прикметника – тріскучого.

Ми також будемо допомагати Іменникам шукати Прикметники, ставлячи запитання в дужках, але спочатку нам треба замінити прикметники так, щоб сумна картина природи стала протилежною.

       ТЕКСТ НА МОНІТОРІ.

Пливуть важкі хмари, ніби великі чорні кораблі. Похмурого дня іскряться сумні сніжинки та  кружляють у вальсі. Вся земля вкрита крижаною ковдрою.

ПЕРЕРОБЛЕНИЙ ТЕКСТ НА МОНІТОРІ.

Пливуть легкі хмари, ніби маленькі білі кораблі. Ясного дня іскряться веселі сніжинки та  кружляють у вальсі. Вся земля вкрита теплою ковдрою.

Робота в зошитах. Шукаємо іменники з відповідними прикметниками.

Хмари( які?) легкі; кораблі( які?) білі;дня (якого?) ясного; сніжинки( які?)веселі; ковдрою( якою?) теплою.

v На які ж запитання відповідають прикметники? ( які?, яка?, яке?, який?).

v   Отже, коли маєш вірних друзів ніяка біда не страшна.

3. Задоволена королева, що ми допомогли навести лад Прикметникам та Іменникам, тож вирушаємо далі.

 Людям всім давно відоме

Дивне слово – діє слово.

Дію виконати може

І в роботі допоможе.

 -З якою частиною мови ми зараз зустрінемось?( З дієсловами)

 -На які запитання відповідають дієслова?

v На дошці розсипані речення. (Слова записані на листках з магнітами).Учень під кожним реченням записує правильне та підкреслює підмет та присудок вгорі записує якою частиною мови виступає.( 2 учні виходять до дошки)

Діти, синичок, взимку, годують, насінням.

Сніжок, лапатий, засипає, землю.

Калині, ягоди, пломеніють.

v     А чи змогли ми скласти останнє речення?

4.Служити нам будуть слова з останнього, четвертого міста. І називаються вони службовими словами.

Прислів’я на екрані.

Бджоло мала, а багато працює.

Сказати легко, але зробити важко.

v     Поясніть прислів’я, до яких слів ми не можемо поставити запитання?( А, але)

Всі службові слова ділять на дві групи. Гра «Шифрувальник»

1	2	3	4	5
АБВ	ГДЕ	ЄЖЗИ	ІЇЙ	КЛМ
6	7	8	9	10
НОП	РСТ	УФХ	ЦЧШЩ	ЬЮЯ

За номером вгадай слово 67345266353.( прийменники)

                                           7665896353. ( сполучники)

 -Прийменники вживаються разом з іменниками, а сполучники сполучають між собою слова та речення, наприклад: викотився й зупинився.

V. Узагальнення й систематизація знань.

v  Робота з підручником.

v Вправа 261

Перший ряд виписує -  іменники, другий -  прикметники, третій  - дієслова.( Зачитують)

VІ. Підсумок уроку.

Діти, ось і завершилася наша подорож  до країни Морфології.

Наша мова – безмежний океан слів: довгих і коротких, добрих і злих, веселих і сумних.  Слова – коштовні кольорові камінці. І  замало їх просто назбирати в купу. Треба ще вміти викласти візерунки з них. Щоб розібратися в цій незліченній кількості слів, люди вирішили згрупувати їх за певними ознаками. Так і з’явилися іменники, прикметники, дієслова, службові частини мови.

-          Чи справдилися ваші очікування від уроку?

-   Мої очікування справдилися: ви працювали дружно, впевнено відповідали на мої запитання.

-  « Незакінчене речення»

Я навчився…. ( добирати прикметники, ставити запитання)

Я запам’ятав ….(всі частини мови, запитання до них)

УРОК

ЦІКАВИЙ, ПІЗНАВАЛЬНИЙ.

НАВЧАЄ, РОЗВИВАЄ, ВИХОВУЄ.

ДОПОМАГАЄ УЧНЯМ БУТИ РОЗУМНИМИ.

ЗНАННЯ.

VІІ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виписати з підручника «Літературне читання» по 5 слів, які належать до різних частин мови.

Українська мова 4 клас ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ 

Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пі- знавальний інтерес. 

Хід уроку 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 86 (3), с. 44) 

Індивідуальне опитування. 

2. Гра «Допоможи Незнайкові» 

— Виправте помилки і запишіть слова правильно. 

Щодено, посиредині, портред, окиан, в літку, допобачення, горезонт. 

3. Бесіда 

— З чого складається наше мовлення? (З речень) 

— З чого складаються речення? 

— Як групуються слова у мові? За якими ознаками? 

— Які частини мови вам відомі? 

— Яку роль у мовленні виконує кожна з них? 

— Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови. 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ 

— Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника. 

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 

1. Робота за таблицею 

Іменник 

власні  називає предмет  загальні 

назви істот  хто? що?  назви неістот 

Змінюється 

за числами  за відмінками 

однина  множина 

має рід (чоловічий, жіночий, середній) 

2. Колективна робота над вправою 87 (с. 45) 

Виразне читання вірша 

— Які іменники використані в тексті? 

— Які з іменників належать до істот, а які — до неістот? 

— Наведіть власні приклади. 

— Що ви знаєте про правопис власних іменників? 

— Наведіть приклади власних і загальних іменників. 

3. Робота в парах. Вправа 88 (с. 45) 

Учні читають правило і ставлять одне одному питання за його змістом. Один учень запитує, другий відповідає. Потім вони міняються ролями. 

— Наведіть власні приклади іменників. 

— Що у науці про мову називають предметом? 

Підказочка. Читай уважно додатковий теоретичний матеріал на с. 45 унизу сторінки. 

4. Фізкультхвилинка 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 

1. «Працюймо разом!». Уточнення предметності іменника 

1) Бесіда. 

— Наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити, почути, до яких можна доторкнутися. 

— А які іменники означають те, про що можна лише подумати? (Радість, сум, сміливість, біль, холод, любов) 

— Яке питання можна поставити до цих іменників? (Що?) 

Висновок. До іменників належать слова, які мають абстрактне значення і відповідають на питання що?. 

2) Виконання вправи 89 (с. 46). 

— У чому полягає різниця між предметом і словом? 

— Порівняйте характеристику предмета підручника і характеристику слова, яке називає цей предмет. 

Висновок. Коли ми даємо характеристику предмету підручник, то розповідаємо про його форму, розміри, матеріал, з якого він виготовлений, яке має призначення. 

Коли ми даємо характеристику слову підручник, то розповідаємо про кількість звуків і букв у слові, до якої частини мови належить це слово, які його граматичні ознаки (рід, число, відмінок, член речення) має. 

3) Самостійне виконання третього завдання вправи 89. 

2. Поетична хвилинка 

— Прочитайте виразно уривки з віршів М. Грабоуса. 

     Взявши ножиці у руки — 

Це Василькова вже звичка,— 

Хлопчик вирізав без муки 

Із паперу чоловічка. 

      *******************

     Таня просить свого тата: 

— Сонце зупини, 

Хочу я його впіймати, 

Тільки двері відчини. 

— Знайдіть у них іменники, які не мають роду. Чому ви так уважаєте? 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ 

— Яку частину мови пригадали на уроці? 

— Що називають іменником? 

— Як змінюється іменник? 

— Які граматичні ознаки має іменник? 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Вправа 91, с. 47.